| Про нас | Видання | Світлини | Контакти |
Омар Ндао, як і багато корінних жителів і фермери Сенегалу, знає зі свого гіркого досвіду, що сучасний, прийнятий в Сенегалі спосіб господарювання на землі веде їх до загибелі.
Сенегальські фермери традиційно вирощували арахіс, сорго, просо і кукурудзу, використовуючи метод монокультурних посадок і підсічно-вогневого землеробства. Дерева ж було прийнято віддавати на корм худобі. І так бідні ґрунти перетворювалися в неживий пісок. Молодь їхала з країни, а голод став щоденною реальністю...
За дві години спостережень відпочивальник зафіксував майже чотири десятки вантажівок, які вивозять спилені дерева зі схилів Карпат неподалік села Усть-Чорна на Закарпатті. Відео з вантажівками Вадим Дмитрук опублікував на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook. За його словами, він перебуває на Закарпатті на відпочинку і на власні очі пересвідчився у тому, як всупереч закону знищуються “легені України”. Вадим Дмитрук за дві години спостережень зафіксував 36 лісовозів та зміг знайти де саме знаходяться нелегальні лісопильні з усією необхідною для знищення дерев технікою. Координати ліспилок були прикріплені до публікації користувача. Всі 5 точок вирубки та обробки карпатських лісів знаходяться в межах 5-10 кілометрів довкола села Усть-Чорна. Публікацію Вадима Дмитрука поширило понад тисячу людей, деякі з них, які проживають на Закарпатті, виправдовують дії земляків відсутністю роботи або низьким рівнем достатку, який і штовхає українців на злочин.
Источник: https://informator.news/turyst-pokazav-vrazhaiuchi-masshtaby-vyrubky-lisiv-zakarpattia/?fbclid=IwAR1jTU6ORXsxoJmuk7TgKwK0TO1IcarFG-r1EoCY6WUBDNeWYCMBw4bknhk
В угоді сформульовані загальні для всіх правила з боротьби з пластиковим забрудненням та прописані конкретні необхідні заходи.
Також у договорі передбачена підтримка інновацій в цій галузі та поліпшення наукових методів аналізу й спостереження.
Виконання угоди країни здійснюватимуть на добровільних засадах. Раз на рік підписанти планують випускати звіт про досягнення у боротьбі з пластиковими відходами.
У японському відділенні Greenpeace заявили, що досягнута угода — лише перший крок до вирішення проблеми, й наголосили, що недостатньо розраховувати тільки на добровільні дії. Там вважають необхідним ухвалити обов’язкові для всіх правила з боротьби з пластиковими відходами з чітко прописаними цілями та планом дій.
Щороку у світовий океан потрапляє близько 8 мільйонів тонн пластикового сміття. Найбільш небезпечним є мікропластик, який проникає в організми морських мешканців і птахів.
Раніше в Женеві понад 180 країн уклали глобальний пакт по боротьбі з пластиковим сміттям.
Джерело: https://hromadske.ua/posts/na-samiti-uklali-pershu-mizhnarodnu-ugodu-zi-skorochennya-plastiku-v-okeani?fbclid=IwAR2v09ccI3zugSQBqMwPK3ERR_8Q7JtTM9IDG3I7o5GD9pq2EvdgFUJt9oY
Учасники планують збудувати з пластикових пляшок саморобні човни, а далі рухатися по течії прикордонної річки і збирати сміття, що несе з собою вода. На це "змагання" вже зголосилося 7 команд.
Організатори заздалегідь визначили 12-ть особливо забруднених об'єктів, в тому числі й озера, де команди збиратимуть пляшки та інші відходи. Захід підтримується Міністерством інновацій та технологій країни.
Акція триває в Угорщині вже протягом десяти років. Слід зазначити, що чимала частина побутового сміття потрапляє у Тису ще на території Закарпатської області. Можливо прийшов час об'єднати зусилля?
До речі, перший етап акції ще навесні цього року. Декілька тон пластикових пляшок (загалом понад 300 великих міхів сміття) зібрали угорські волонтери на березі річки Тиса в районі міста Вашарошнамень.
Джерело інформації: http://www.mukachevo.net/ua/news/view/514558?fbclid=IwAR3vRvtubHFs2SiRcfqGKQk2E-za9eCvCLBDIkNBvpxL2qp_FgQMhlqax5c
<!-- wp:image {"id":5024} --> <!-- /wp:image -->
<!-- wp:image {"id":5025,"width":595,"height":485} --> <!-- /wp:image -->
Кліматичні виклики для регіону та план адаптації: роль молоді.
Про це дискутуємо в Ужгороді, за участі зацікавлених сторін разом з депутаткою Європарламенту Ребеккою Гармс, з Німеччини.
Ключове питання - більші випробування для України у порівнянні з іншими країнами ЄС.
Кліматичні виклики для країн на пострадянському просторі дуже важливі.
Важливість розуміння проблем людей, та вирішення питання глобального потепління.
Організатор: Ініціатива Київський діалог.
Джерело інформації: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10216898457448032&set=a.3548568287219&type=3&theate
Папа Франциск закликав всі релігійні громади, які приїдуть на зустріч з ним в Румунію, щоб дбаючи про навколишнє середовище, посадили дерево.
Цю акцію підтримали також у нашій Мукачівській дієцезії ті парафії, звідки виїжджали паломники, а саме Рахів та Ясіня, про що свідчать світлини та допис на парафіяльній сторінці у фейсбуці.
«Ні глобалізації байдужості – так глобалізації солідарності та екологічної відповідальності!», – це ключове послання конференції на тему «Кліматична справедливість: етичні та політичні питання», яка проходила 27-29 травня у м. Вюрцбург (Німеччина).
Захід був організований Німецькою Єпископською Конференцією з метою переосмислення місії Церкви в контексті сучасних екологічних викликів.
Червоною ниткою програму та роботу конференції пронизувало питання конкретних відповідей Церкви на конкретні екологічні виклики. До пошуку ековідповідей Церкви на сучасні виклики долучився проф. д-р Володимир Шеремета, керівник Бюро УГКЦ з питань екології, який взяв участь у панельній дискусії на тему «Кліматична справедливість: конкретні виклики для справедливості».
Доповідач у панельній дискусії з преосвященнішим Бернардо Йоганесом Балманом, єпископом єпархії Обідос (Бразилія) і п. Барбарою Гендрікс, попереднім екоміністром Німеччини, сфокусувався на ролі Церкви у формуванні «інтегральної екології», що є ключем для вирішення численних екологічних питань сучасності. Присутнім були представлені окремі зразкові форми екологічного служіння Української Греко-Католицької Церкви у тріаді «керигма-літургія-дияконія», завдяки яким Церква більш цілісно уприсутнює віру в Бога Творця і вносить важливу лепту для побудови більш справедливого та сталого суспільства.
©, 2011 Сайт создан в