ановні друзі, колеги і люди доброї волі
ДОРОГІ БРАТИ І СЕСТРИ В ХРИСТІ!
Усі віруючі християни готуються до святкування найважливішого християнського свята Великодня. Це свято радості для всіх, адже воно являє нам радість з приводу перемоги Божого Сина над смертю.
Кожен християнин духовно готується до світлого дня Христового Воскресіння. Крім духовного приготування до свята ми спостерігаємо багато народних звичаїв, пов’язаних із цією великою подією: люди готують спеціальні смачні страви, настільки бажані після стримання у дні Великого Посту; малюють мистецькі писанки і фарбують крашанки, відвідують могили своїх предків…. В Україні, у Великодній тиждень, прийнято поливати жінок: десь парфумами, а десь і водою; у недалекій від нас Чехії замість поливу − прийнято шмагати дівчат спеціальними плетеними прутиками з верби тощо.
В сьогоднішньому зверненні хочемо привернути Вашу увагу на величезну екологічну проблему, пов’язану із спалюванням автомобільних шин у великодніх багаттях на Великдень. Наслідками цього застарілого звичаю є забруднення повітря, ґрунтів і води. Наголошуємо, що звичай спалювання шин на Великдень немає нічого спільного із традиціями “Великоднього багаття”, яке в давні часи запалювали в багатьох країнах Європи. До наших днів ця традиція збереглася в Німеччині, деяких районах Чехії, та України. У римо-католицькій літургії великодній вогонь запалюють у Страсну суботу, вночі, перед Пасхальною Літургією. Від вуглинок, що догоряють, запалюють великодню свічку, яку потім несуть у церкву, як символ нашого Господа Ісуса Христа та Його воскресіння, бо Він сказав: «Я є світло світу».
Ми ж часто, особливо не замислюючись про наслідки, заради більшого ефекту Великоднє багаття палимо з автомобільних шин та пластмас! Відтак ми, і вся природа змушені дихати цим нездоровим зловонням, а на місці згаслого вогнища залишається пляма покаліченої землі, де нічого не зможе зрости… Де отут радість світлого свята Христового Воскресіння? Де тут очікування весни й розквіту нового життя?
Готуючись до свята Пасхи ми маємо можливість покаятися і звільнитися від гріхів, серед яких важливе місце займають гріхи перед Божим Створінням − Природою. Екологічне покликання християн і навернення передбачає зміну способу мислення, стилю життя, звільнення від стереотипів минулого і появу нових цінностей у нашому житті. Оскільки Творець дарував нам Створіння – Природу у відповідальне і дбайливе використання, то ми повинні з уважністю ставитися до природної гармонії у нашому довкіллі і відповідно діяти.
Той, хто любить свого ближнього і себе, той не буде палити у багаттях гумові шини, поліетиленові предмети й інші хімічні вироби і чинити зло проти Творіння!
В особливий спосіб звертаємось до душпастирів з проханням ознайомити вірних з текстом даного звернення, а також сприяти поширенню даної інформації про шкідливість спалювання шин та сміття загалом в межах своїх парафіяльних громад.
Владика МІЛАН
Мукачівський єпископ,
Голова комісії в справах екології Мукачівської греко-католицької єпархії
Єпископ Антал МАЙНЕК
ординарій Мукачівської дієцезії,
Голова комісії з екології та мігрантів
Римсько-католицької Конференції єпископів України
©, 2011 Сайт создан в