Інститут еколого-релігійних студій

Новини

Понад 8 тисяч швейцарців просять Порошенка зберегти ліси Карпат

Вчора, 18:37

Понад 8 тисяч швейцарців просять Порошенка вберегти ліси КарпатПредставники організації «Free Svydovets, Bruno Manser Fonds, Forum civique européen» та Європейського кооперативу «Longo Maї» звернулись до українського посольство у Швейцарії (м. Берн) та передали українському послу Артему Рибченку офіційне звернення про захист Карпатських лісів.

 

Звернення, яке підписали 8258 швейцарців, закликає Президента України забезпечити сталий розвиток управління лісами та охорону особливо важливих територій від вирубок лісів.

 

Як йдеться на офіційній сторінці в Facebook ініціативної групи «Free Svydovets», гірський хребет Свидовець розташований на південному заході України в верхів’ї річки Чорна Тиса. У середині цієї тендітної екосистеми планується будівництво мегакурорту.

 

Місцевий екологічний рух «Free Svydovets»  прагне протистояти цьому гігантському проекту та зобов’язався захистити Свидовецький масив.

 

 

Понад 8 тисяч швейцарців просять Порошенка вберегти ліси Карпат

Українського посла вразила прихильність швейцарського населення до збереження Карпатських лісів і він пообіцяв передати петицію до відповідних органів влади України. Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/11/15/ponad_8_tysyach_shveytsartsiv_prosyat_poroshenka_zberegty_lisy_karpat_1448769

Через зміни клімату на Землі невдовзі з’являться мільйони кліматичних біженців, – еколог

12-11-2018, 12:58

Ð?мÑ?ни клÑ?маÑ?Ñ? на Ð?емлÑ? можÑ?Ñ?Ñ? пÑ?извеÑ?Ñ?и до голодÑ? Ñ?а вÑ?йÑ?Ñ?ковиÑ? конÑ?лÑ?кÑ?Ñ?в

Зміни клімату на Землі, які вже є незворотними, ведуть до того, що вже в найближчі десятиліття у світі з'являться сотні мільйонів кліматичних біженців. Це може призвести до голоду та військових конфліктів.

Про це розповіла еколог Ірина Ставчук, повідомляє "Обозреватель".

"Через зміни клімату ООН на середину століття прогнозує, що в світі буде 250 мільйонів кліматичних біженців. Це люди, які не зможуть жити на своїх територіях через брак або відсутність питної води в тих регіонах, які вже зараз є посушливими", – зазначила еколог.

Читайте також: Як кліматична катастрофа вплине на працездатність населення

Сотні мільйонів людей не зможуть жити на своїх територіях. Це може призвести і до голоду, і до військових конфліктів, і до низки складних політичних, економічних і соціальних ситуацій,
– пояснила Ставчук.

Вона також розповіла, що на сьогодні людство споживає набагато більше викопного пального, ніж це було сотні і тисячі років тому.

"На планеті відбувається зміна клімату, і наслідком є ??те, що збільшується кількість аномальних погодних явищ, випадків, коли випадає дуже велика кількість опадів або відбуваються смерчі й урагани, або аномальні явища, як ми зараз спостерігаємо в Європі. Такі стихійні явища у майбутньому збільшуватимуться через зростання викидів парникових газів", – попередила еколог.

Вона додала, що середня температура на планеті піднімається, клімат стає менш збалансованим, тож кількість аномальних природних зростатиме.


https://24tv.ua/mizhnarodni_novini_tag1121

 

Джерело інформації: https://24tv.ua/cherez_zmini_klimatu_na_zemli_nevdovzi_zyavlyatsya_milyoni_klimatichnih_bizhentsiv__ekolog_n1057812?fbclid=IwAR0LXCp7UU8hHwA_qk1joCtPnr7IseVaml9ZlpQ68hHCH4sOSB8RtEUCr24

Чи готове Закарпаття відмовитися від пластику?

8-11-2018, 17:33

 

Чи готове Закарпаття відмовитися від пластику?

Відмовитися від поліетилену вирішили у селищі Славське, що на Львівщині, поблизу Закарпаття. Це перший такий випадок в Україні. Журналісти Uzhgorod.net вирішили поцікавитися, чи прижилася б така новація в Закарпатті й наскільки ця проблема є актуальною для нашого краю.

 

Ми вже інформували про те, що депутати Славської ОТГ зробили перший вагомий крок для збереження екології: поліетиленові пакети планують замінити на паперові та тканинні торбинки багаторазового використання. А відділ фінансів ОТГ навіть готує спеціальну програму матеріального заохочення для зразкових суб’єктів господарювання...

Uzhgorod.net

В Синяку на Мукачівщині пройшла триденна конференція з проблем зміни клімату

4-11-2018, 21:16

 

        З 25 по 27 жовтня в реколекційному центрі римо-католицької церкви, що в курортному селі Синяк на Мукачівщині, тривала міжнародна науково-практична конференція в рамках проекту “Альянс релігійних та громадських організацій на захист клімату Східної Європи”. Захід був організовантй Міжрелігійним та громадським природоохоронним форумом Східної Європи (IRCEF, Україна) та Союзом захисту природи та біоррізноманіття (NABU, Німеччина). Про актуальність конференції сперечатися не має сенсу, адже проблеми зміни клімату (як складової більш ширшої проблеми забруднення навколишнього середовища) стають з кожним днем все відчутнішими, та вимагають все масштабніших суспільних зусиль для їхнього вирішення. Відтак, необхідне залучення до природоохоронної діяльності якомога ширшого загалу. Варто погодитися, що дещо дискусійним є словосполучення «захист клімату», який ріже вуха фахівцям – мовляв, хіба можна захищати клімат, адже це, згідно визначення терміну,  «багаторічний режим погоди, який базується на багаторічних метеорологічних спостереженнях, одна з основних географічних характеристик тієї чи іншої місцевості»? Відтак, навряд чи це можливо – захищати клімат. Інша справа – захист довкілля, в тому числі й від факторів, які впливають на зміни клімату (вирубка лісів, викиди забруднень у повітря, спалювання рослинного і викопного палива тощо). Однак в широкий вжиток визначення «захист (або охорона) клімату» вже давно увійшло, як комплекс заходів, спрямованих на зменшення негативного людського впливу на охорону довкілля загалом, і на кліматичні фактори зокрема.

            Головною метою організаторів конференції та реалізаторів проекту є налагодження реальної взаємодії між релігійною та громадянською спільнотою в сфері захисту навколишнього середовища. Бо саме вони разом можуть суттєво вплинути на екологічну свідомість людей. Особливо це стосується церков на пострадянському просторі, які сьогодні тільки долучаються до сучасної екологічної діяльності, при тому, що цей суспільний інститут має, згідно численних соціологічних досліджень, найпотужніший потенціал довіри серед населення. Відтак, конференція підсумувала певний етап діяльності IRCEF. Реалізація низки екологічних та просвітницьких проектів організацій-учасників протягом двох останніх років роботи призвела до усвідомлення необхідності виходу на новий рівень – створення профільних комітетів, насамперед комітету по клімату, який об’єднає експертів, науковців, священників та громадських активістів, зацікавлених у пожвавленні саме цього напрямку діяльності Форуму. На конференції було узгоджено положення Програми Комітету з захисту клімату та робочої групи з числа представників організацій-членів IRCEF, які були делеговані на зустріч до Закарпаття, зокрема з Білорусі, Молдови, Грузії, Вірменії та, звісно, України. Директор  Східно-Азійских програм NABU Борис Тихомиров розповів про просування діяльності IRCEF на рівні державних інституцій Німеччини, насамперед, Міністерства охорони природи, та Європейського Союзу. Учасники зустрічі узгодили текст звернення до депутатки Європарламенту від Партії Зелених Німеччини, Ребеки Гармс,  з пропозиціями підтримки поточних ініціатив IRCEF в форматі системної програми ЄС на рівні країн Східного Партнерства.

Важливою частиною Конференції була експертна робота, обговорення представлених проектів, концепцій, матеріалів. Так, наприклад, Ольга Шевченко, доцентка Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка відзначила вплив екологічних змін як на довкілля, так і на економіку та суспільство загалом. Її колега Алла Круківська розповіла про внесок сучасних економістів, цьогорічних нобелевських лауреатів, в розрахунок шкоди кліматичних змін на світову та регіональну економіки. Фахівцями Білоцерківського Національного Аграрного Університету було презентовано доповідь про низку таких впливів кліматичних змін на вітчизняну економіку.

Богословські погляди різних конфесій на екологічну проблематику також були важливою частиною обговорення, Так наприклад, імам Мухаммед Абдул Карим, представник мусульманської релігійної громади Хмельницької області, розповів про ціннісні засади екологічного світосприйняття в ісламі та ґрунтовно окреслив його ціннісну тотожність в цьому сенсі з християнством та світськими положеннями про відношення до природи. Провідний співробітник Інституту еколого-релігійних студій (одна з основних організацій-засновниць IRCEF, м. Ужгород) Михайло Біланич поділився власним досвідом залучення католицьких приходів до екологічної діяльності, та презентував низку прикладних проектів, що включають в себе створення велопарковок, проведення лекцій в ЗМІ, видавництво дитячої літератури, календарів тощо. Олександр Бокотей, координатор IRCEF, представив для ознайомлення створену базу еколого-релігійних, насамперед, християнсько-екологічних інформаційних ресурсів, які можуть бути використані в просвітницькій роботі як з простими віруючими для донесення до них християнських екологічних цінностей, так і з духовенством, яке також потребує підвищення власної обізнаності в цій тематиці.

Цікавими були доповіді гостей з Молдови, Вірменії та Грузії, з їхнього досвіду розвитку співпраці релігійного та громадського сектору.  Жваву дискусію викликали показані на конференції два документальні фільми про гіпотезу причини масштабних паводків у світі, та практичні дії в запобіганні ним,  в баченні словацького лісівника Штефана Вальо. Наше видання вже розповідало про нього, ще в 2012 року в матеріалі «НЗ» від 27.09.2012 «Аби від води не було біди». Варто нагадати: Штефан Вальо, в минулому інженер-будівельник лісових доріг, а останні 20 років успішний підприємець і власник фірми “Самверь” у Перечині, переконує з усіх доступних йому трибун (аж до трибуни в ООН), що головною причиною паводків у сучасному світі є поширене повсюди явище ущільнення грунту – внаслідок експлуатації важкої техніки на полях та лісових дорогах,  а також повальне захоплення бетонованими водовідводними каналами. Демонструючи свої досліди, пан Вальо доводить, як вода, що потрапляє з осадами, швидко стікає з поверхні щільного грунту, не насичуючи його, натомість змиваючи родючий шар в Світовий Океан. Присутні на Конференції фахівці, зокрема, кліматологи, зійшлися в думці, що гіпотеза та практичні досліди Штефана Вальо мають під собою підґрунтя, але часом опираються на недостатню наукову базу. Відтак, вважати гіпотезу словацького лісівника як єдину причину глобальних кліматичних змін,  не варто, але прислухатися до цілком слушних порад практика (насамперед, щодо необхідності рекультивації лісових доріг, чи зменшення тиску на сільськогосподарські грунти) - необхідно.

Результатом діяльності триденної конференції в Синяку стало створення Комітету по захисту клімату в складі IRCEF, з прийняттям Програми, основними складовими котрої стали таки напрями, як інформування населення країн  Східної Європи про нагальні проблеми охорони клімату, пошук нових принципів, підходів та інструментів щодо кліматоохоронних зусиль, сприяння міжрелігійному співробітництву, формування багатостороннього співробітництва між релігійними,  екологічними, науковими та освітніми організаціями, впровадження спільних розробок в екологічному русі Східної Європи з залученням провідного,  зокрема німецького досвіду.

 

           Олег Супруненко, за матеріалами IRCEF

WWF: за 40 лет на Земле исчезли 60% диких животных

1-11-2018, 22:44

 

 

WWF: за 40 леÑ? на Ð?емле иÑ?Ñ?езли 60% дикиÑ? живоÑ?нÑ?Ñ?

Безудержное потребление уничтожило глобальную дикую природу, вызвало массовое вымирание видов и исчерпало возможности Земли для удовлетворения растущих аппетитов человечества. Об этом заявили во Всемирном фонде дикой природы (WWF). С 1970 по 2014 год 60% всех позвоночных животных — млекопитающих, птиц, рыб, рептилий и земноводных — были уничтожены человеческой деятельностью, по данным последнего отчета фонда. “Ситуация действительно плохая, и она ухудшается все больше. Единственная хорошая новость заключается в том, что мы точно знаем, что происходит”, - заявил генеральный директор WWF Марко Ламбертини. Численность видов пресноводной фауны за последние 44 года сократилась на впечатляющие 80%. По территориальному принципу, больше всего пострадала Латинская Америка, которая за это время потеряла почти 90% от численности всех своих животных. В зависимости от формы жизни, скорость вымирания видов в настоящее время от 100 до 1000 раз выше, чем несколько сотен лет назад, когда люди только начали изменять химию Земли и вытеснять других существ с лица Земли. Сегодня дикие животные составляют лишь четыре процента от всех млекопитающих на Земле, из них люди — это 36%, а скот — 60%. “Нам нужна новое глобальное соглашение по природе”, — сказал Ламбертини, вспоминая два ключевых компонента, которые содержит 195-е Парижское климатическое соглашение. “Одним из них было осознание того, что изменение климата является опасным для экономики и общества, а не только белых медведей”, — сказал он. По его словам, здоровое, устойчивое будущее для всех возможно только на планете, где процветает природа. В Парижском соглашении установлена четкая цель: глобальное потепление должно быть сдержано до температуры “намного ниже” 2 градусов по Цельсию и 1,5 градусов по Цельсию, “если это возможно”. В то же время в Конвенции ООН о биологическом разнообразии (CBD) много целей, определенных до 2020 года, не только слишком слабые, но, за исключением, возможно, одной, не будут выполнены, сказал Ламбертини. “CBD терпит неудачу”, — сказал он. Но предстоящая встреча 195 государств может стать началом “революции”, которая предусматривает, что Конвенция будет переработана в 2020 году в “новое соглашение о природе”.

Источник: http://ua.today/news/society_and_culture/wwf_za_40_let_na_zemle_ischezli_60_dikih_zhivotnyh?fbclid=IwAR0m2_vx6pJoPnZMGqbaxVkZStOXYVfkOkjLdG1M4iBCj6YDu3bGSDwGTrU

Навчитися проводити екологічні ігри: Ви з нами? ;)

1-11-2018, 22:38

Як навчитись проводити екологічні ігри, а також отримати комплект, що включає шість ігрових наборів на теми від зміни клімату та сталого споживання ресурсів до біорізноманіття та зникаючих видів України? Ігри рухливі, настільні, мультимедійні та рольові – на будь який вік, смак і кількість учасників!..

Інформаційне повідомлення

26-10-2018, 22:24

Сьогодні в реколекційному центрі в с.Синяк Закарпатської області триває науково-практична конференція в рамках проекту “Альянс релігійних та громадських організацій на захист клімату Східної Європи” організована Міжрелігійним та громадським природоохоронним форумом Східної Європи, (IRCEF, Україна) та Союзом захисту природи та біорізноманіття (NABU, Німеччина) за підтримки Міністерства Закордонних справ Німеччини.

Поставлено за мету реальну взаємодію НУО та Церкви як впливових та самостійних кластерів громадянського суспільства де Церкви можуть залучатись до суспільно значимої мети, а громадські організації отримати доступ до спілкування з християнськими церквами та представниками інших релігій  на основі спільних цінностей – захисту Природи / Відповідальності за Творіння.

Важливим є те що така діяльність планується одночасно до здійснення в країнах Східного Партнерства Європейського Союзу зусиллями організацій членів-ІRCEF – України, Вірменії, Грузії, Молдові, Білорусі ...

 

Конференція присвячена створенню комітету з захисту клімату який в структурі IRCEF буде розробляти та реалізовувати різномасштабні проекті пов’язані зі змінами клімату на всьому пострадянському просторі – від створення велопарковок та інформаційно просвітницьких парковок до зеленої
сертифікації територільних громад та парафій та поширенню енернозберігаючих практик.

Експерти, вчені, активісти, представники УГКЦ, РКЦУ, УПЦ, ДУМУ - з семи країн презентували свої проекти що будуть складовими програми діяльності Комітету на наступний рік, і почали свою реалізацію за підтримки національних та міжнародних організацій. Всі вони, розпочаті як пілотний проект екологічно-релігійного та громадського діалогу і прикладної співпраці стануть частиною Програми Європейського Союзу – що ініціюється зараз NABU та ІRCEF в Брюсселі як частина комплексних зусиль сталого розвитку та консолідації всього Східного Партнерства.

Секретаріат ІRCEF

 

*ПРЕС-РЕЛІЗ КОНФЕРЕНЦІЇ та діяльності проекту, Ффотоматеріали буде наданий 29 жовтня 2018 року

ЧОМУ ЗНИКАЄ ВОДА В УЖІ?

23-10-2018, 10:08

       На наших очах відбуваються незворотні природні катаклізми. Річка Уж, по якій у ХХ столітті плавали човнами, нині нагадує мілкий потічок, який можна легко перейти.  У багатьох селах Закарпаття влітку вже не вистачає води у криницях. Стрімке обезводнення Карпат стає загрозливим викликом для всіх мешканців .

      З цього приводу очільник Мукачівської греко-католицької єпархії владики Мілан ініціює громадське обговорення. У середу, 24 жовтня, о 15.00 в єпископській резиденції відбудеться презентація документального фільму Штефана Вало про причини обезводнення Карпат. Активіст з Перечина вже багато років досліджує цю проблему і пропонує шляхи до її вирішення.

Директор інституту еколого-релігійних студій, кандидат біологічних наук Олександр Бокотей також розповість про діяльність комісії у справах екології, що діє при Мукачівській греко-католицькій єпархії.


         На зустріч запрошуються усі небайдужі.

Чи вчасно українські громади реагують на кліматичні зміни. Дослідження УКМ

11-10-2018, 16:57

08.10.2018

Як впливає зміна клімату на об’єднані територіальні громади (ОТГ)? Чи усвідомлюють жителі та населення справжню причину погодних аномалій та зменшення врожаїв? Як реагують на це керівні органи громади та які дії мають/можуть вчиняти, аби вчасно зупинити процес впливу кліматичних змін на свою територію? 

Українська кліматична мережа з допомогою ГО Екоклуб виконала опитування об’єднаних територіальних громад щодо їх оцінки важливості змін клімату. 

Усього було опитано 150 ОТГ із 660 створених в Україні. З них лише 16, або 9 %, затвердили Плани дій сталого енергетичного розвитку, у яких передбачені заходи реагування на зміни клімату. Але хоча б якісь документи щодо змін клімату затвердили чи розробляють вже 60 ОТГ, або 40% від опитаних.

Більше половини громад (81 із 160) зазначили проблеми, які вони пов’язують зі змінами клімату. Найбільш поширеними є проблеми що стосуються води: пересихання річок, зниження рівня грунтових вод та обміління криниць.

В той же час , 15 ОТГ повідомляють про підтоплення. Загалом, представники громад обізнані про можливості негативних наслідків від змін клімату, але не мають глибших знань щодо причин цих змін та шляхів їх попередження.

Деталі опитування в наочній графіці. Авторські права належать ГО “Екоклуб”

 

Джерело інформації: http://climategroup.org.ua/

В Ужгородському національному університеті провели міжнародну конференцію за участі німецьких науковців.

8-10-2018, 00:44

Науковий форум відбувся за сприяння Міністерства закордонних справ Німеччини та Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана (Німеччина), з яким УжНУ співпрацює вже довгий час.

Німецькі науковці поспілкувалися зі студентами Ужгородського національного університету про проблеми толерантності в Україні та світі, взяли участь у конференціях разом з науковцями УжНУ та інших українських вишів.